Перше покоління знаменитої 5-ої серії баварського концерну (заводський індекс кузова Е12) дебютувало ще у вересні 1972 року.
Седан середнього класу класичної компоновки з характерними ніздрями облицювання радіатора з негативним ухилом відрізнявся великим запасом міцності і надійності, але тоді ще не був такий же популярний, як і Mercedes-Benz, що вельми вигідно для покупця відбилося на його ціні.
Свого часу ергономіка водійського місця і обробка салону були визнані одними з кращих в класі, але, звичайно, з позицій сьогоднішнього дня стара “п’ятірка” виглядає простакуватою до аскетичності.
Автомобілі спочатку оснащували тільки чотирициліндровими двигунами М10 робочим об’ємом 2,0 л потужністю 115 л. с. з карбюратором і 130 л. с. з механічною системою уприскування палива kugelfischer, родзинка якої була в тому, що там застосовувався паливний насос високого тиску (ТНВД), як в дизелі. Це були моделі 520 і 520i.
Через рік додалася модель 525 з 2,5-літровим шестициліндровим двигуном (МЗО) потужністю 145 л. с. з декілька більш опуклою формою капота. З червня 1974-го року пішла економічна модель 518 з двигуном М10 робочим об’ємом 1,8 л потужністю 90 л. с. (її послідовно модернізували в 1975 і 1980 роках).
У липні 1976-го 5-у модель вперше модернізували: змінилося більше 40 деталей в конструкції і оформленні, зокрема фірмові ніздрі змістили вище, капот придбав характерне підштампування, як би насунену на ніздрі, в даху - сонячний люк, який можна було підвести в задній частині. Задні ліхтарі збільшеної форми і нове рульове колесо.
А також сучасний круглий повітряний фільтр із змінним елементом і вентиляція бензобака, горловину якого перенесли на праве крило.
Наймогутнішу модель 528 з 2,7-літровим шестициліндровим карбюраторним двигуном МЗО потужністю 170 л. с. оснастили вентильованими дисковими гальмами. Збільшили потужність двигунів: “520-го” - до 115 л. с., “525-го” - до 150 л. с., а вже через рік на модель 520 стали встановлювати новий 6-циліндровий карбюраторний силовий агрегат М20 потужністю 122 л. с.
з приводом розподілвалу зубчатим ременем, модель 528 отримала систему уприскування L-Jetronic, що дозволило збільшити потужність до 177 л. с., крім того змінили розташування дзеркала заднього вигляду (його перенесли в передній трикутник вікна водійських дверей). У 1978 році на всіх моделях з’явилися індикатор зносу передніх гальмівних колодок і новий підрульовий перемикач.
Потужність моделі 528 довели до 184 л. с.
У липні 1981 року 5-у серію глибоко модернізували (новий індекс Е28). Конструкцію кузова помітно змінили - він став динамічнішим, в обробці став менше хрому, внутрішні круглі фари зменшили, а задні ліхтарі, навпаки, збільшили. Тому дану модель і в Росії, і в Германії називають перехідною.
0 Відгуків на “Енциклопедія BMW 5-серия Історії автомобілів”
Залишити відгук